Субота, 18 листопада 2017, 23:06 RSS Export | Авторизація
Закрити
Логін
Пароль
 

Забули пароль?
інформаційний пульс Житомирщини

Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя

26-11-2010, 10:17               
Перші відомості про невеличке село Гришківці Бердичівського району Житомирської області з’явилися у 1775 році. Цікаво, що саме з цього часу й веде свою історію дерев’яний Свято-Димитрівський храм, який протягом четвертого століття слугує православній громаді села другою домівкою.

У ХІХ столітті Гришківці належали польському шляхтичу Ігнату Станіславовичу Пашковському, що позначилося й на певних утисках прав місцевих жителів православного віросповідання. Насаджуючи католицизм, поміщик навіть вдався до відкритого займання церковних земель: більшу частину з 34 десятин, що були у власності Свято-Димитрівського храму, Пашковський присвоїв собі.

Підтверджує ці «звинувачення» і «суха» мова статистики. Так, згідно свідчень сучасника, відомого українського історика Лаврентія Похилевича, у селі Гришківці православних віруючих налічувалося 311 осіб, на противагу 26 римо-католикам.

Від тоді, як Польща зазнала трьох «поділів», а підконтрольні їй території відійшли державам-сусідкам, православна віра вийшла із «закутків» та отримала «друге дихання».

Бердичівщина, як і решта земель нинішньої Житомирщини, опинилася під скіпетром царської Росії. Це посприяло реставрації православних святинь, повернутих у «повноцінне» лоно Московського патріархату.

Без «поправок» у конструкції гришківецька церква проіснувала аж до 1902 року. На побудову нового храму імператор Микола ІІ виділив 25000 рублів, щоправда у безпроцентний кредит… Минуло одинадцять років – і гришківчанам презентували чудову новобудову. Втім, радість та насолода православних віруючих була зведена нанівець Жовтневою революцією. З 1917 року вхід у Свято-Димитрівський храм «прикрашав» замок.

Коли розгорнулися фронти Великої Вітчизняної війни, керівництво Німеччини добре усвідомлювало, що церковники, поставлені радянською владою поза законом, можуть стати у нагоді при встановлені «нового порядку». Тому й не дивно, що з окупацією Радянського Союзу вояки Вермахту, поліцаї та різні нацистські чиновники допомагали поновленню діяльності релігійних общин. Не стало винятком і село Гришківці, де православна церква знову зафункціонувала, починаючи з 1941 року.

Повернути все на свої місця, тобто «прикрити» храм, більшовикам вдалося лише у 1962 році. В Свято-Димитрівській церкві, швиденько «прибравши» куполи, обладнали будинок культури.

Нарузі над церквою прийшов кінець з завершенням радянської епохи та розпадом Союзу. Через рік після проголошення незалежності України храм повернули православним.

Щоб надати церкві вигляду, який вона мала ще на початку ХХ століття, довелося докласти чимало зусиль та коштів.

Сьогодні Свято-Димитрівський храм входить до вісімки давніх дерев’яних церков Бердичівського району, які збереглися до наших днів, та до п’ятірки храмів, що ведуть свою історію з XVIII століття. Всього ж на Житомирщині залишилося 70 дерев’яних церков.

Антон Сичевський, спеціально для інтернет-видання «Житомирський Меркурій»

Фото автора.

Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя
Гришківецька церква – одна з восьми дерев’яних твердинь православ’я, що прикрашають Бердичівщину вже четверте сторіччя


теги: релігія

 (голосів: 7)


Версія для друку




Додавання коментаря




Оксана КузьминаОксана Кузьмина:
Рождественская встреча
Вся наша жизнь соткана из упускаемых и упущенных возможностей. Была возможность встретить новый год в Австрии – музыкальной столице мира. Подвела поведенческая культура. Труба (в облике подруги из Германии) звала, а мне пришлось сидеть не в кресле самолёта, а за рабочим столом писать очередной отчёт.

Ілона БіланІлона Білан:
Зона вільної торгівлі: 17-й раунд переговорів завершено
19 травня 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом", в якій підкреслюється, що першочерговим завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів і підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) як невід’ємної частини Угоди про асоціацію з ЄС.
Нагадаємо, що переговори щодо створення ЗВТ з ЄС розпочалися у лютому 2008 року після вступу України до СОТ і є досить непростими через низку проблем економічного характеру. Йдеться про умови доступу українських товарів та послуг на європейський ринок, квоти та перехідні періоди.

Світлана КонончукСвітлана Конончук:
Команда Януковича вдруге заходиться довкола "конституційної реформи"
Людині, обізнаній з українськими політичними обставинами, заголовок статті видасться дивним. Чому "вдруге"? Адже відомо, що Конституцію України вже змінювали принаймні двічі - у 2004 і 2010 роках. За цього не беремо до уваги нереалізовані спроби змінити Конституцію, що мали місце в період "владних змагань" між президентськими виборами - у 2005-2009 роки.

Ірина ЛукомськаІрина Лукомська:
Пенсійна реформа: як до неї мають ставитися політичні партії з огляду на свої партійні програми?
Пенсійна реформа, до якої українську владу підштовхує не так дефіцит Пенсійного фонду чи прагнення підвищити життєвий рівень пенсіонерів, як вимоги МВФ, спонукає поглянути на документи, від яких мали б "танцювати" учасники політичного процесу. А саме - на партійні програми. Фактично, саме ці стратегічні документи мають визначати як ставлення політичних гравців до ініціатив, пропонованих владою, так і напрям самих цих ініціатив.

Сергей СимоновСергей Симонов:
14-летняя житомирянка испытала шок, узнав о своей беременности
В конце 70-х годов Житомир облетела довольно неприятная весть: одна из 14-летних школьниц областного центра готовится стать матерью. Это было ЧП областного масштаба. Руководители городского отдела образования сразу же вызвали к себе "на ковёр" директоров школ, чтобы те, в свою очередь, провели с учениками разъяснительные беседы о последствиях ранних половых связей.

Ярослав ДовгополЯрослав Довгопол:
Незмінний лідер в Казахстані: особливості сучасного президентства
У Казахстані офіційно проголошена дата дострокових виборів президента країни - 3 квітня 2011 року. Відповідний указ підписав напередодні глава республіки Нурсултан Назарбаєв. Таким чином він відкинув "пропозицію народу і парламенту" провести референдум щодо продовження його повноважень до 2020 року, запровадивши "більш наближену" до сучасних демократичних стандартів процедуру – президентські перегони. Водночас, мало в кого залишається сумнівів, що саме цей кандидат матиме переважні шанси на перемогу.

Юлія ТищенкоЮлія Тищенко:
Пріоритети української модернізації: між Казахстаном і РФ?
У нинішньому політичному дискурсі стало правилом гарного тону говорити про потребу модернізації країни як загалом так і за окремими сферами економіки і політики. Сама теза про необхідність реформ і модернізації країни не викликає заперечень, адже реформи і модернізація економіки, соціальної сфери всі роки української незалежності незмінно перебувають на порядку денному. Упродовж новітньої 20-річної української історії ніколи не бракувало планів, концепцій, дорожніх карт реформ. Проте, не вистачало політичної волі, інституційних можливостей для їх реалізації.

Михайло ДімонтМихайло Дімонт:
Стій! Хто йде!?
Отже, вибори. Багато сказано про недосконалість виборчого закону. І це так. Про переваги, які отримують окремі учасники. І це також правда. Про зміну правил під час гри – і це вірно. А скільки ще буде сказано? Особливо після виборів…

Дмитро СкоропадДмитро Скоропад:
Українська система освіти - це плюс чи мінус?
Українські вузи підтверджують правило: не має більшого дурня, ніж дурень з вищою освітою, яка отримана в корумпованому навчальному закладі. Корупція у вищій школі торкнулась усіх етапів освіти: від вступних і випускних іспитів до заліків, дипломів, кандидатських та докторських робіт. Патології, пов’язані із плагіатом, формальними рецензіями, замовчуванням злочинів (наприклад, сексуальних домагань) і низьким рівнем викладацьких кадрів, що є нахабним обманом студентів, зустрічаються у кожному вузі.

Сергій ВікторовСергій Вікторов:
Естрадне мистецтво актуальне й сьогодні...
В наш час особливого значення набуває вирішення проблеми організації дозвілля та зайнятості підлітків та молоді, культурно-естетичного виховання молодого покоління при опануванні сучасного естрадного мистецтва, оскільки трансформаційні зміни, що відбуваються у сучасному соціокультурному просторі, зумовили споживання широкого пласта цього виду мистецтва - найпопулярнішого у молодіжному середовищі.

всі автори
Архів
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
В Житомире прошла выставка собак «Полесье-2012»У Житомирі відзначили День пасічникаЖитомирщина бере участь у виставковій акції «Барвиста Україна»У Житомирі підняли прапори на честь відкриття літніх Олімпійських ігор в ЛондоніУ Немиринцях відсвяткували Івана КупалаЖДУ ім. І. Франка вдруге випустив спеціалістів видавничої справиУ Житомирі пройшов фестиваль «Ковальська весна»У Житомирі відкрито нове інфекційне відділення для дітей
© 2010 "Житомирський Меркурій"
За повного або часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «Житомирського Меркурія» гіперпосилання на сайт – www.merkury.com.ua. – є обов'язковим.
Керівник проекту: Олександр Сичевський
E-mail редакції: mercury.zt@utel.net.ua
Інформація «Житомирського Меркурія» є інтелектуальною власністю СП «Видавництво «Меркурій». Редакція може не поділяти точку зору авторів статей. За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.
Про нас | Контакти | Реклама | Читайте у зручному форматі
Розробка сайту студыя дизайну Оригамі